Проблема бездомності різко загострилася під час війни в Україні через внутрішню міграцію, руйнування житла та соціальну кризу.

Люди без житла є найбільш вразливими до прямих загроз війни: обстрілів, поранень та уламків вибухової хвилі. Найчастіше серед бездомних людей опиняються внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю та літні люди.

В такій ситуації опинився пан Віктор (78 років) клієнт відділення соціальної допомоги бездомним особам та особам, звільненим з місць позбавлення волі.

Віктор Костянтинович з Дніпропетровської області, села Межова, де втратив своє житло під час обстрілів. Дружина померла раніше, а після втрати житла діти від нього відмовилися та переїхали жити закордон залишивши батька біля зруйнованого будинку.

Як пан Віктор опинився в нашому місті Біла Церква не пам’ятає.

Завдяки спільним зусиллям працівників управління соціального захисту населення під керівництвом Юлії Терещук, директора Територіального центру Ірини Доги, медичних працівників лікарні №1 на чолі з Богданом Юрко та священника Миколи Гопайнича, який на час відновлення документів надав Віктору Костянтиновичу прихисток на території Спасо-Преображенського собору, його долю вдалося змінити.

Працівники терцентру Олена Сарова та Олена Чуприна зібрали повний пакет документів для влаштування та подальшого проживання свого підопічного в організації «Дім Милосердя Київ», куди був доставлений скористувавшись автотранспортною послугою в режимі «Соціальне таксі».

Висловлюємо слова вдячності всім хто долучився до доброї справи порятунку життя пана Віктора.

Маємо пам’ятати, що потрібно бути людьми і допомагати тим, хто опинився в біді. У складний період життя чоловік отримав не лише необхідну допомогу, а й найважливіше – підтримку, людське тепло та шанс розпочати життя заново. Саме такі спільні зусилля та небайдужість людей допомагають рятувати людські долі.