Війна змусила тисячі людей залишити рідні домівки, і серед них — родина з Донеччини, яка нині потребує особливої підтримки. У центрі цієї історії — дідусь, який переніс інсульт, його дружина з серйозними проблемами опорно-рухового апарату та їхня донька, яка стала єдиною опорою для батьків.
Після інсульту дідусь частково втратив здатність самостійно пересуватися та потребує постійного догляду, медичного контролю й реабілітації. Його дружина також має значні проблеми зі здоров’ям — їй важко ходити, кожен рух дається з болем, а побутові справи без сторонньої допомоги майже неможливі.
Донька, розуміючи, що залишити батьків без догляду вона не може, була змушена звільнитися з роботи. Це рішення стало важким ударом для сім’ї, адже єдиний стабільний дохід було втрачено. Водночас витрати лише зросли: ліки, медичні огляди, засоби реабілітації, оренда житла на новому місці.
Сьогодні ця родина, як і багато інших переселенців, живе завдяки допомозі небайдужих людей, волонтерів та гуманітарних організацій
Про проблемну ситуацію стало відомо із повідомлень у соціальних мережах, а саме у групі «Підслухано БЦ». Директорка територіального центру, Ірина Дога оперативно відреагувала на звернення, ініціював перевірку інформації та налагодила взаємодію з фахівцями УСЗН. Завдяки злагодженій співпраці КУ БМР «Територіальний центр надання соціальних послуг ім. Петера Новотні» та Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради було оперативно надано допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО), які опинилися у складних життєвих обставинах.
Тож, члени сім’ї стали клієнтами нашого Терцентру, відділення організації надання адресної натуральної допомоги, де отримали необхідну підтримку у вигляді продуктових наборів, засобів гігієни та засобів реабілітації
Ця історія — нагадування про те, що за кожною статистикою стоять живі люди. Допомога переселенцям — це не абстрактне поняття, а реальна можливість підтримати тих, хто втратив дім, здоров’я і звичне життя, але не втратив гідність і надію.
Залишити відповідь